- оторопіти
- —————————————————————————————оторопі́тидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
оторопіти
Смотреть что такое "оторопіти" в других словарях:
оторопіло — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
оторопіло — розм. Присл. до оторопілий 2) … Український тлумачний словник
оторопілий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
оторопілість — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
оторопіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
оторопілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до оторопіти. 2) у знач. прикм. Який виражає розгубленість, збентеження, переляк … Український тлумачний словник
оторопілість — лості, ж., розм. Стан за знач. оторопілий 2) … Український тлумачний словник
оторопіння — я, с., розм. Стан за знач. оторопіти … Український тлумачний словник
оторопіти — і/ю, і/єш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися і т. ін.; отетеріти … Український тлумачний словник
оторопелый — отороп/е/л/ый … Морфемно-орфографический словарь
